З досвіду роботи

Каленіченко Ірина Василівна

Вчитель математики та фізики Дідівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Шляхи ефективного навчання через використання інтерактивних технологій

Діяльність вчителя надзвичайно багатогранна. Кожного дня і кожен урок йому необхідно розв’язати цілий комплекс завдань щодо навчання, виховання і розвитку учнів.

Аби забезпечити найбільш ефективне розв’язання завдань навчання в даних конкретних умовах, намагаюсь дотримуватись цілеспрямованого вибору найкращого варіанту побудови навчально-виховного процесу.

Конструюючи урок, враховую особливості змісту, закономірності його засвоєння і процесу навчання, забезпечуючи при цьому активну самостійну діяльність учнів. Діяльність учня на уроці завжди пов’язана з головним завданням уроку – засвоєнням основних елементів знань на певному рівні. Дії на уроці спрямовані на розкриття головних елементів змісту, організацію діяльності учнів з їх засвоєння. Залежно від завдання, що ставиться перед кожним уроком, застосовую відповідні методичні прийоми: відстрочена відгадка, прийми естафету, озвуч формулу, світ цікавих задач, знайди помилку. Використовую форми і методи навчання, які активізують розумову діяльність учнів: дослідницький метод, метод проблемного викладу, евристичний метод, метод доцільних задач, проблемно-пошуковий, метод групового дослідження, метод прогнозування.

Основну увагу звертаю на науковість викладу. Науковість викладу – основа основ навчання.

Для підвищення інтересу учнів до вивчення математики та  фізики в систему завдань на уроці включаю такі, які пояснюють явища повсякденного життя, задачі з історичним, технічним, сільськогосподарським змістом, завдання експериментального характеру.

Задачі з міжпредметним змістом складаються так, щоб вони допомогли поглибленню знань з математики та фізики. Короткі міжпредметні повідомлення, введені в умову задачі, потрібні для того, щоб привчити учнів ґрунтовно, а не поверхнево пояснювати  явища природи.

Використання ігрових моментів, історичних відомостей, довідкової літератури – теж одна з постійних складових уроку.

Важливо, щоб усім учням було цікаво вивчати математику та фізику на кожному кроці. В цьому плані особливе місце належить такому ефективному засобу, як створення ситуації зацікавленості на уроці. Саме зацікавленість є первинним поштовхом до поглиблення пізнавальної діяльності. Ситуація зацікавленості пов’язана з елементами непередбаченості, тому можна використовувати зацікавленість їх проблемною ситуацією. Підбираючи проблемні питання, використовую різноманітні софізми, парадокси, прислів’я.

Вмілий добір різноманітної інформації дозволяє закріпити знання учнів про  явища, закони, за якими вони відбуваються, пробудити в учнів бажання з довідковою літературою, частіше задумуватися над природою різноманітних процесів, що в кінцевому результаті спонукає їх до свідомого вивчення математики.

Важливу роль у формуванні пізнавального інтересу учнів належить іграм. Гра, навчання, праця – ось три основні види діяльності людини. Приводжу приклади деяких ігор:  «Знайди зайве», «Вірю - не вірю», «Лови помилку», «Запитай однокласника – перевір свої знання», «Що? Де? Коли?»

Викладання математики є сприятливою сферою для застосування інтерактивних технологій.

Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання".

• Лекція - 5 % засвоєння
• Читання - 10 % засвоєння
• Відео-, аудіо-матеріали - 20 % засвоєння
• Демонстрація - 30 % засвоєння
• Дискусійні групи - 50 % засвоєння
• Практика через дію - 75 % засвоєння
• Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90 % засвоєння.

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосування - 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

• Те, що я чую, я забуваю.
• Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
• Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
• Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
• Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
• Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які най оптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права ігнорувати колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як між учнями, так і між учнями та вчителем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об'єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.

Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей. Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому. що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів:

· інструкція;

· дія;

· рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як роботи, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.

Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації", використовую для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об'єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

І в цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення - творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися.

Викладання математики є сприятливою сферою для застосування сучасних інформаційних технологій.

Я застосовую інформаційні технології в наступних напрямах:

• мультимедійні фрагменти уроків;
• підготовка дидактичних матеріалів для уроків;
• використання готових програмних продуктів з математики;
• робота з електронними підручниками на уроці;
• пошук необхідної інформації в Інтернеті;
• розробляю тести, використовуючи готові програми-оболонки.

Уміле поєднання комп’ютерних технологій і традиційних методів викладання математики дають бажаний результат: високий рівень засвоєння знань з математики й усвідомлення їх практичного застосування. Використання нових засобів навчання – це є засіб підтримки зацікавленості предметом. Вони осучаснюють предмет, роблять його більш близьким і наочним.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних засобів найбільш ефективними вважаються: моделювання реальних об’єктів, відео демонстрації, навчальні фільми, комп’ютерні тренажери, мультимедійні презентації.

Також у своїй роботі використовую технологію формування творчої особистості. На уроках формування творчої особистості вчитель домагається не накопичення знань та вмінь, а збагачення учнів творчим досвідом, їх самореалізації. Сприяють цьому високий рівень активного мислення, організованості і цілеспрямованих навчальних процесів.

На своїх уроках створюю ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування, пошуку; використовую ігрові моменти, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей.

При цьому під час спільної праці з вихованцями формую в учнів:

• культуру навчальної праці;
• розвиваю самостійність учнів;
• створюю ситуацію успіху, творчого пошуку;
• навчаю мислити, порівнювати, узагальнювати;
• створюю психологічну атмосферу підтримки.

Використовую такі форми проведення уроку: урок-подорож, урок - брейн-ринг, урок - панорама, творча майстерня, прес-конференція.

Не обминаю увагою і технологію навчання як дослідження. Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.

Метою дослідницької технології є набуття учнями навиків дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості. Роль учителя в процесі дослідницьких методів навчання полягає в:

• спрямуванні учнів на осмислення проблеми в цілому;
• створенні умов для пошукової творчої діяльності;
• організації самостійної пошукової діяльності.

 Найціннішим моментом на уроках з застосуванням дослідницької технології є самостійне виведення учнями правильних, наукових висновків на основі отриманих результатів.